Біографія Дениса Антіпова

 Антіпов Денис Геннадійович (псевдо “Бук”) народився 30 червня 1989 року у місті Івано-Франківську.

Отримав хрещення від отця Романа Кияка. У 1994 році родина переїхала з Івано-Франківська до Києва.
Двоюрідні дідусі воювали в Українській Повстанській Армії, їхніми псевдо були “Дуб” і “Листок”. Тому продовжуючи родинну традицію, Денис обрав собі псевдо “Бук”.

У 1996-2002 роках навчався у середній загальноосвітній школі №11 м. Києва. З 2002 по 2006 рік навчався у гімназії №136 м. Києва, яку закінчив із золотою медаллю. Зі шкільних років брав активну участь у громадсько-політичному житті України, громадських акціях на захист української мови та національної пам’яті.

Денис мав блискучі знання іноземних мов, тому у 2006 році вступив до КНУ імені Тараса Шевченка та почав навчання на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології. Двічі проходив мовне стажування у Південній Кореї – у 2008 році в Сеульському національному університеті та в 2011 році в Корейському університеті іноземних мов. У 2010 році закінчив військову кафедру Військового інституту КНУ.

У 2011-12 роках Денис працював у сервісному департаменті компанії “Samsung”, як перекладач брав участь у різних державних заходах між представниками України та Республіки Кореї.  Брав участь у запуску швидкісних потягів класу “Інтерсіті+” працюючи перекладачем для корейських інженерів.

У 2012 році отримав диплом за спеціальністю «Мова та література і переклад (корейська, англійська)» та здобув  кваліфікацію магістра філології, викладача – дослідника корейської та англійської мов і зарубіжної літератури, перекладача корейської та англійської мов. Працював над кандидатською дисертацією на тему «Лінгво-прагматичні особливості фахової мови електроніки на матеріалі корейської мови». Науковим керівником Дениса був професор Тарас Кияк. Денис працював асистентом на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології.

 У 2012 році брав активну участь у "Мовному Майдані" – протестах проти русифікації та надання російській мові статусу регіональної. У 2013-14 роках – з перших днів протестів був учасником Революції Гідності. 

 Власноруч змайстрував прапор Європейського Союзу, який був вивішений на Монументі Незалежності в перші дні Євромайдану. Брав практичну участь у “ленінопаді” та очищенні України від символів совєтської пропаганди.

Поширював правду про боротьбу Армії Української Народної Республіки, Організації Українських Націоналістів, Української Повстанської Армії, дивізії “Галичина”. Постійно відвідував і підтримував ветеранів Української Повстанської Армії. Був волонтером та постійним жертводавцем благодійного фонду “Героїка”, де познайомився з Олегом Собченком – майстром пам’ятників Армії УНР та УПА, який згодом добровольцем воював у лавах полку “Азов” та 72 ОМБр ЗСУ проти російських окупантів.

Засновник патріотичних сторінок у соціальних мережах, де займався просвітницькою діяльністю і створював креативні меми про історію, політику та світові новини. Зокрема це сторінки “Слава ОУН-УПА і всім борцям за Волю України!”, “Козацький цитатник”, “Галицькі шкварки”, “Вагон-ресторан “Свідки П’ятого Універсалу”. Загальна кількість підписників цих сторінок була 60 тисяч осіб.

Він був одним із тих, хто у лютому 2014 році влучно поцілив коктейлем Молотова у БТР на Майдані Незалежності. Денис з побратимами у лютому 2014 році знесли пам’ятник комуністичному радянському злочинцю Дмитру Мануїльському в урядовому кварталі м. Києва.

 Денис завжди мав щиру усмішку, був чудовим, освіченим і дотепним співрозмовником. Денис був надзвичайно кмітливим, магічним чином умів притягувати та гуртувати довкола себе таким самих світлих людей як і він, усі поважали Дениса за здоровий патріотизм та відповідальність. Він мав дуже багато захоплень і завжди намагався відкривати для себе щось нове. Він дуже любив небо і все що пов'язане з авіацією. Він дуже любив музику та грав на різних інструментах. Він дуже любив історію України, зокрема визвольних змагань, і всіма методами все своє життя поширював правду про боротьбу Організації Українських Націоналістів, Української Повстанської Армії, Армії Української Народної Республіки та інших військових формувань. Не словом, а ділом - зокрема відвідував і підтримував ветеранів Української Повстанської Армії.

Денис Антіпов був засновником та адміністратором сторінки “Вагон-ресторан "Свідки П'ятого Універсалу" - відомої публічної сторінки у Facebook, Instagram, Telegram, яка має загалом 60 тисяч підписників. На цій сторінці Денис постив креативні меми про історію, політику та світові новини.

Доброволець

З початком російсько-української війни, у 2014 році Денис пішов до військомату, щоб добровольцем стати до лав ЗСУ, хоча і мав бронь як аспірант КНУ. На той час у його спеціальності військового перекладача потреби не було і Денис, щоб бути корисним і мати можливість долучитися до захисту країни, зацікавився аеророзвідкою. Вже у лютому 2015 року він пішов добровольцем у 5-ту батальйонно-тактичну групу 81-шої окремої аеромобільної бригади.

З червня 2015 року і по квітень 2016 року перебував на передку на фронті, виконуючи бойові завдання в Донецькій та Луганській обл. Здійснював аеророзвідку дій та позицій ворога біля Донецького аеропорту, на Світлодарській дузі, під Попасною, в Авдіївській промзоні та інших місцях. Став командиром взводу аеророзвідки свого батальйону.

 

8 серпня 2015 року, перебуваючи на бойових позиціях у Донецькій обл, Денис зробив фотографію, яка стала одним із символів боротьби України за Незалежність проти російських окупантів. На цьому фото Денис з трьома побратимами з його взводу аеророзвіки 5-тої БТГр 81-шої ОАеМБр відтворив відоме історичне фото часів Другої світової війни, коли морські піхотинці США у лютому 1945 року підняли американський прапор над японським островом Іо Дзіма. У 2021 році Денису вдалось відвідати Меморіал Корпусу морської піхоти США та могилу українця Майкла Стренка - одного з тих, хто підіймав прапор на Іо Дзімі.

  

 

У грудні 2015 року Денис Антіпов взяв участь у проекті “Музика воїнів”, в якому зіграв на піаніно композицію “Воины света” (гурт Ляпис Трубецкой), яка стала символом Революції Гідності.

 

 

 

 

Давня мрія та створення платформи UA GIFTS

У квітні 2016 року Денис Антіпов демобілізувався. 24 серпня 2016 року збулася його давня мрія і Денис взяв участь у параді з нагоди 25‑ї річниці Незалежності України.

Ще до війни з РФ Денис захопився друком і придбав свій перший 3D принтер. А вже у 2014 році став ініціатором волонтерського проєкту “Народний рухливий протез”, метою якого було створення доступного за ціною роботизованого проєкту руки для українських військових та людей з обмеженими можливостями.

З 2016 року розпочав власну ветеранську справу. Заснував крамницю “Anticius” – клуб цінителів історії та антикваріату, де власноруч оформлював картини з оригіналів історичних карт, малюнків, сторінок книг та документів.

У 2018 року започатковує магазин із виготовлення різноманітної сувенірної продукції UA GIFTS. Магазин мав власні верстати для порізки та гравіювання різних поверхонь, 3D принтери, принтери для друку поліграфії, сувенірів та багато іншого. Денис створив онлайн платформу (маркетплейс), щоб інші ветерани також могли продавати свою продукцію на сайті. Під час епідемії COVID-19 на волонтерських засадах запустив виробництво захисних щитків для всіх охочих за собівартістю, які врятували багато життів.

У 2018 році Денис пройшов навчання у Київській школі економіки (Kyiv School of Economics) за програмою з підприємницької діяльності для ветеранів АТО і ООС. Згодом долучався до заходів KSE вже як лектор, щоб поділитись досвідом власної ветеранської справи.

 У 2020 році був учасником програми Міжнародної організації з міграції з підтримки ветеранського бізнесу та програми “House of Europe” – Creative Business Academy для креативних підприємців.

У червні 2021 року Денис виклав у ТікТок жартівливе відео на пісню "Батько наш Бандера", яке буквально за пару днів стало вірусним і згодом саме з нього розпочався відомий тренд серед української молоді. Станом на зараз оригінальне відео має понад 1 мільйон переглядів.

У 2021 році проходив стажування у США за програмою UBL PIE: Ukrainian Business Leaders Promoting Innovation & Entrepreneurship, яка втілюється Американськими Радами. Під час першого етапу Денис віртуально стажувався у співпраці з District of Columbia Department of Small and Local Business Development. Того ж року за підтримки американського уряду Денис взяв участь у навчальній поїздці до США (D.C., Austin, San Diego), де мав змогу обмінятись досвідом з ветеранами-підприємцями.

24 лютого 2022 року

З початком російського вторгнення 24 лютого 2022 року Денис не вагаючись став до лав 95-тої окремої десантно-штурмової бригади і відправився на фронт. 9 березня він отримав контузію та численні травми під час артилерійського обстрілу біля м. Ізюм на Харківщині. Як писав сам Денис - це був його другий день народження. 

Навіть під час лікування для боротьби на інформаційному фронті Денис встиг запустити сайт, щоб показати світові справжнє обличчя росіян іноземними мовами: https://translatedfromrussian.info

Після лікування у госпіталі, Денис одразу повернувся на передову в перших числах травня. 

 

 

 

11 травня 2022 року близько 10 години ранку офіцер управління 1 десантно-штурмового батальйону 95-тої окремої десантно-штурмової бригади, лейтенант Денис Антіпов героїчно загинув захищаючи територіальну цілісність та Незалежність України в ході оборонного бою підрозділів бригади з противником поблизу села Довгеньке Ізюмського р-ну Харківської обл. в результаті якого отримав поранення несумісні з життям, внаслідок ворожого обстрілу танками та артилерією противника. 

Похований у родинному селі Хотимир Івано-Франківської області.

 

Денис Антіпов був нагороджений орденами, медалями та відзнаками:

• 29 липня 2022 р. згідно із Указом Президента України від № 541/2022 нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).  
  
• Відзнака Президента України “За участь в антитерористичній операції”
• Нагрудний знак «Учасник АТО»
• Нагрудний знак “Ветеран війни — учасник бойових дій”
• Учаснику Антитерористичної операції. Ветерану 5 БТГр “Кремінь”
• Пам'ятна відзнака – медаль “Учасник військового параду”
• Почесна відзнака -  “Захиснику України від московської агресії”
• Медаллю Івано-Франківської обласної ради “Лицар бойового чину” (посмертно)
• Медаллю “Честь.Слава.Держава” (посмертно)  - роспорядженням Київського міського голови
• Медалью “За заслуги перед Прикарпаттям” (посмертно) - відзнакою Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської обласної ради

Також

30 червня 2022 року Центр корейської мови та літератури Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка офіційно отримав нову назву – “Центр корейської мови та літератури імені Дениса Антіпова”. У внутрішньому дворику інституту висаджено символічний бук та встановлено пам’ятну таблицю.

 9 серпня 2022 року рішенням 19-ї сесії селищної ради восьмого демократичного скликання № 1817-19/2022 вул. Герулівка в родинному селі Хотимир Івано-Франківського району, Івано-Франківської області перейменована на вул. Дениса Антіпова.

 27 жовтня 2022 року рішенням Київської міської ради від № 5544/5585 вул. Славгородська у Дарницькому районі м. Києва перейменована на вул. Дениса Антіпова.

 У січні 2023 року батьками, Геннадієм та Марією, заснована благодійна організація “Фундація імені Дениса Антіпова”, якою заснована щомісячна іменна стипендія Дениса Антіпова для 10 кращих студентів ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка.

10 травня 2023 року відбулась прем’єра фільму “Або ми. Або вони”, створеного платформою пам’яті “Меморіал героїв” в пам’ять про Дениса Антіпова. Субтитри до фільму перекладено 9 мовами світу.

11 травня 2023 року на Аскольдовій могилі відбулось відкриття меморіальної дошки лейтенанту Денису Антіпову.

26 травня 2023 року гурт Sviatoslav на чолі з Святославом Силенком разом із Сергієм Василюком презентували нову пісню “Добровольці”. Денис Антіпов став одним з воїнів, зображених на обкладинці та тих, кому присвячена ця пісня.

13 липня 2023 року Рішенням Київської міської ради  № 6920/6961  Денисові Антіпову присвоєно звання «Почесний громадянин міста Києва» (посмертно). Вручення атрибутів відбулось 19 вересня 2024 року на пленарному засіданні III сесії Київської міської ради IX скликання. Церемонію вручення нагород провів Київський міський голова Віталій Кличко. 

26 вересня 2023 року Дениса нагороджено медаллю Івано-Франківської обласної ради “Лицар бойового чину” (посмертно).

29 серпня 2023 р. у Музеї окупації Києва на вул. Дениса Антіпова відкрито виставку “Прапори його усмішок, сліз та перемог”, яка тривала протягом 29.08.2023 - 07.01.2024.

30 вересня 2023 р. під час 28-мих вшанувань героїв Холодного Яру біля Мотронинського монастиря на Меморіалі воїнам російсько-української війни були відкриті пам’ятники Денису Антіпову, Олегу Собченку, Юліану Матвійчуку, Юрію Дадаку.

1 жовтня 2023 р. відбулась презентація книги “Шляхетні серця” (видавництво Марка Мельника) присвяченої загиблим воїнам Денису Антіпову, Олегу Собченку, Юліану Матвійчуку та Юрію Дадаку.

2 грудня 2023 р. відбулось відкриття на освячення пам’ятника на могилі Дениса Антіпова в с. Хотимирі Івано-Франківської обл.

23 червня 2024 р. у с. Хотимирі біля кургану "Борцям за волю України" відбулось відкриття інформаційних банерів трьом полеглим воїнам, які загинули в боях з росіянами - Денису Антіпову (95 ОДШБр), Володимиру Ніхаєнку (10 ОГШБр) та Михайлу Клодніцькому (78 ОДШП).

11 березня 2024 р. розпорядженням Київського міського голови Дениса Антіпова нагороджено посмертно медаллю “Честь. Слава. Держава”.

У квітні-травні 2024 р. за ініціативи платформи пам’яті “Меморіал героїв” був створений соціальний відеоролик про Дениса Антіпова, який демонструвався на екранах потягів “Інтерсіті+”, а також перед сеансами в кінотеатрах “Жовтень” та “Оскар”.

У травні-червні 2024 р. за ініціативи Департаменту суспільних комунікацій КМДА у Києві на сітілайтах та білбордах було розміщено соціальну рекламу присвячену перейменуванню вулиці на честь Дениса Антіпова.

19 вересня 2024 року, під час засідання Київради Київським міським головою було урочисто вручені диплом та нагрудний знак «Почесний громадянин міста Києва» для Дениса Антіпова (посмертно). Нагороду отримав батько, Геннадій Антіпов.

22 жовтня 2024 року вручена медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» (посмертно) – відзнака Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської обласної ради.

29 листопада 2024 року побачив світ кліп Мирослава Кувалдіна “До побачення”. Він був присвячений полеглим захисникам України. Кліп створено у співпраці з платформою пам’яті “Меморіал”, яка надала світлини загиблих воїнів. У кліпі з’являється фотографія Дениса на 2:33 хв.

31 березня 2025 р. у Києві у внутрішньому дворику Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка була відкрита Алея пам'яті студентів, випускників та працівників, які загинули у російсько-українській війні. Подію присвятили Дню філолога в Україні. У внутрішньому дворику інституту встановили пам'ятні таблички для вшанування Святослава Горбенка, Денис Антіпов, Андрія Лісяка, Володимира Мукана, Ігоря Воєводіна, Анастасії Мар'янчук та Тараса Іллі.

У квітні 2025 р. в центрі Івано-Франківська відкрили банер присвячений Денису Антіпову в рамках ініціативи “Івано-Франківськ - місто героїв”.

29 серпня 2025 р. у Києві відбулося відкриття пам’ятної таблиці біля дуба на честь лейтенанта 95-ої ОДШБр ЗСУ Дениса Антіпова. Дерево було посаджене у парку “Партизанська слава” у Дарницькому районі біля Музею окупації Києва, що знаходиться на вулиці Дениса Антіпова. Захід був присвячений Дню пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.